Ретроспектива фильмов Веры Хитиловой

Кинорежиссер Вера Хитилова была непревзойденной представительницей новой волны. Ее творчество подверглось влиянию стиля cinéma-verité,прежде всего его документального и философского течения. Хитиловапрославилась своим экспериментальным подходом к кино , философскими темами, эссеистическим стилем и острым сатирическим тоном.

Так же, как и у всех художников новой волны, у режиссера был конфликт с коммунистическим правительством, который перерос сзапрещение снимать кино в течение нескольких лет во время нормализации . В настоящее время Вера Хитилова преподает в Киноакадемии в Праге.

СЕАНСЫ

24/02 19:00  Блазень і королева
26/02 18:00 Маргаритки
27/02 19:00 Предвечірні пустощі Фавна
28/02  19:00 Стихійне лихо
02/03 19:00 Історія панельного будинку

Блазень і королева

Комедія/Притча

Чехословаччина, 1987, 112 хв.

Режисер: Віра Хітілова

У ролях: Болек Полівка, Шанталь Пуллен – Полівкова, Їржі Кодет, Властіміл Бродські, Їржі Пеха, Владімір Лераус, Марія Росулкова, Ґустав Незвал, Їржіна Стеймарова, Ніна Барту, Марта Ріхтерові, Вєра Віхова, Ленка Виходілова тощо.

Начальник замку у своїх шалених мріях перетворюється в збайдужілого, приниженого блазня, його постійно пригнічує владна королева. Режисер Віра Хітілова грається з майже документальним зображенням “реальності” та театрально стилізованими видіннями, де переважає червоний колір. Фільм знятий по мотивам однойменної театральної п’єси Болки Полівки. Жорстокість, абсурд, сатира, груба комедія і боротьба чоловічого та жіночого, — ось що таке “Блазень і королева”.

Історія панельного будинку

Комедія

Чехословаччина, 1979 р., 96 хв.

Режисер: Віра Хітілова

У ролях: Лукаш Бех, Антонін Ваньга, Ева Качіркова, Алена Рицова, Даґмар Слівінска, Мілослав Гомола, Міхал Несвадба, Ладіслав Кречмер, Вєра Узелацова, Мілуше Сплехтова, Олдржіх Навратіл, Квєтослава Вонешова, Гелена покорна тощо.

Славнозвісна сатирична картина, яка довгі роки була заборонена для показу. Події відбуваються у місті заболоченого житлового масиву, постійно вражаючи своїми досконалими знаннями людських характерів, часто комічно егоїстичних і егоцентричних, повністю байдужих до того, що відбувається навколо них. Власне, лише сільський дідусь, загублений серед панельних будинків, приносить подув справжньої цікавості  та співчуття.

Режисер Віра Хітілова вибрала розсіяний спосіб зйомки, камера час від часу виглядає, створюючи таке враження, ніби вона підвішена до рухливого маятника.


Маргаритки

Комедія / Драма

Чехословаччина, 1966 р., 73 хв.

Режисер: Віра Хітілова

У ролях: Їтка Цергова, Івана Карбанова, Юліус Альберт, Ян Клусак, Марія Чешкова, Марцела Бржезінова, Їржіна Мішкова, Олдржіх  Гора, Вацлав Хохола, Яромір Вомачка, Йозеф Конічек тощо.

Фільм чеського режисера Віри Хітілової “Маргаритки” (Sedmikrasky) (1966) – це психоделічне дослідження на тему розпаду, перші кадри якого демонструють нехитрий механізм знищення. Ще один оборот грубої шестірні – і під бравурний військовий марш полетіли пулі, впали бомби, обрушились стіни будови. Дівчата в купальниках, що з’являються в наступній сцені, схожі на заржавілих іграшкових роботів – тільки логічне продовження цієї увертюри. “Весь світ зіпсувався!” – стверджує білявка, зі страшним скрипом колупаючись у носі. “А якщо він зіпсувався, то і ми зіпсуємося також!”  – відповідає їй брюнетка, зігравши на трубі атональний мотив. Монтаж і композиція фільму під стать задуму.

“Формальна концепція має слугувати задуму картини, бути функціональною. – Каже Хітілова. – Потрібно шукати те, що потрібно виразити. Якщо в “Маргаритках” темою була деструкція, то і форма мала підтримувати цю ідею. Звідси форма колажу у всьому: і у драматургії, і у роботі з акторами, і у візуальному ряду. Для мене експеримент важливий як пошук нових можливостей кіно мови. Тому кожний мій фільм був пошуком іншої концепції… Я не хочу зображувати поверхневу реальність. Для мене дуже важливий, цікавий потік свідомості”.

Найвідоміший фільм Віри Хітілової, наріжний камінець чеської “нової хвилі”. Його називали феміністичним, дадаїстським,  абсурдним, нонконформістським, антитоталітарним. Але скільки визначень не згадуй – “Маргаритки” все одно залишаться у пам’яті прикладом абсолютного і нестримного щастя.

Передвечірні пустощі  Фавна

Комедія

Чехословаччина, 1983, 99 хв.

Режисер: Віра Хітілова

У ролях: Леош Сухаржіпа, Лібуше Поспішілова, Їржі Галек, Іван Вискочіл, Франтішек Коваржік, Івана Хилкова, Алена Амброва, Ела Шаркова, Ерна Червена, Станіслава Цоуфалова, Даґмар Влчкова, Луція Полівкова, Віра Хітілова тощо.

Комедійно-гармонійний фільм Віри Хітілової “Післяобідній відпочинок Фавна”, знятий по мотивам казки Їржі Брдечки, можна охарактеризувати як гротескну моральність. Режисер зосереджує увагу на сценах життя головного героя, старіючого ловеласа  і спокусника молодих дівчат, які, через страх перед старінням і смертю, відчайдушно намагаються взяти від нього усе, що ще можливо. Герой поступово усвідомлює, що його вчинки безуспішні і бездумні, що у своєму житті  він більше втратив ніж знайшов. І так, Фавн, на перший погляд вишуканий і успішний чоловік, постає трагікомічною фігурою зайвої людини зі слабовільним характером і, як сам герой встановлює, джерелом самотності і порожнечі. Нагромадження смішних і серйозних ситуацій відкриває глибшу суть фільму, а саме, тема старіння і змарнованого життя.

Стихійне лихо

Комедія

Чехословаччина, 1981 р., 96 хв.

Режисер: Віра Хітілова

У ролях: Болек Полівка, Даґмар Благова, Яна Сінкова, Ярослава Кретшмерова, Зденєк Свєрак, Броніслав Полосек, Зденєк Дітє, Ян Шмід, Павел Зеднічек,  Їржі Коутни тощо.

Гонза Достал змінив навчання в університеті на професію машиніста. Перші випробування його зрілого життя характеризують в прямому і переносному сенсі стихійне лихо. Морально-іронічний фільм став пожвавленням, бумом нормалізації кіно індустрії перелому 70-их – 80-их рр.

Саме фільмом “Стихійне лихо” Віра Хітілова, після 10 років перерви, повернулась до роботи на студії “Баррандов”.  Фільм зображує труднощі Гонзи Достала, який відмовився від здобуття вищої освіти, щоб, за родинною традицією, стати машиністом. На роботі він знайомиться з новими людьми та переживає з ними багато комічних ситуацій. Назва фільму не вказує лише на основну подію фільму, де більша частина героїв опиняється в єдиному купе заваленому сніговою лавиною. “Стихійне лихо” у переносному значенні може знаменувати зіткнення недосвідченого і наївного молодика з життєвою реальністю. Хітілова зі специфічною іронією поставила героїв у ситуацію, де вони розкривають свої недоліки, пристрасть, жагу і моральну позицію.